Бермудські трикутники: 9 небезпечних зон, де ми втрачаємо кандидатів 

Чому замість черги кандидатів під офісом гуляє тільки вітер? В процесі рекрутингу є безліч етапів, коли пул пошукачів поступово зменшується, і в результаті на співбесіді, куди ніхто не дійшов, доводиться спілкуватися з внутрішнім критиком. Ми з рекрутинговим агентством Indigo аналізуємо, що варто пофіксити, щоб не втрачати таланти ще до того, як вони знайшлися. 

1. Підмочена репутація

Рекрутинг розпочинається ще до того, як кандидат клікає на вакансію або чує/читає умови пропозиції від рекрутера. Назва компанії викликає асоціації – позитивні, негативні або ніякі – що впливають на готовність включитися та принаймні сприйняти інформацію. 

Як полагодити? Покращувати бренд роботодавця, який у 100% випадків розпочинається зі стосунків із власною командою. Тому варто провести аудит, дізнатися про власні переваги та недоліки як компанії з перших вуст. Це допоможе отримати козир, який важко перебити: команду амбасадорів. А вже потім – працювати назовні і транслювати свою крутість на ринку. 

 

2. Вакансія – УГ 

Нагадує посадову інструкцію, або містить простирадло побажань і децл компенсацій, або написана в художній довільній формі без жодної конкретики. Таку вакансію проглянуть і закриють назавжди. 

Вакансія має бути лаконічною, але максимально змістовною. Давати чіткі відповіді на питання про проект, компанію, команду, необхідний перелік технологій, знань та навичок та рівень володіння ними, винагороду, місце, умови та формат роботи. Чим більш чітку та яскраву картинку побачить кандидат, тим більше шансів, що він захоче продовжити діалог.  

 

3. Кепська комунікація 

Серед розповсюджених багів рекрутерів кандидати зазвичай відзначають, наприклад, некомпетентність (коли немає навіть поверхневих знань щодо продукту та проекту), копіпастинг (коли не аналізується, чи релевантна пропозиція для кандидата), порушення особистих кордонів, нав’язливість та інші грішки. Лагодиться навчанням, досвідом і усвідомленим прагненням розвиватися саме в цій професії. 

 

4. Пекельна співбесіда 

Запізнення, залипання в Інсту просто на інтерв’ю, недоречні питання, підглянуті в практиці FAANG, особисті теми, питання, які не стосуються роботи, пафос, шпигунські ігри (коли інформацію треба витягувати коліщатами) та інші ситуації… Чи то з анекдотів, чи то з хоррорів – впливають на думку кандидатів щодо компанії. 

 

5. Усі кола співбесід

Зазвичай кандидат проходить кілька етапів співбесіди, проте коли їх -надцять, потрібна сильна мотивація, щоб дійти до кінця. Особливо якщо між співбесідами – тривалі перерви. 

Мінімум, який може зробити компанія – чітко розповісти, скільки співбесід буде, з ким і чому саме такий процес відбору необхідний. І, звичайно, тримати зв’язок з кандидатами протягом усього шляху, а не… 

 

6. Тести-шмести

Тестове завдання – обов’язковий етап відбору в багатьох компаніях. І самі кандидати часто ставляться до такої практики схвально, адже це дає можливість зрозуміти, чи можливо бути знайти спільну мову в межах проекту. Але от що точно не гуд – коли за тестовим завданням маскують прагнення отримати частину реальної роботи, та ще і не оплатити її. А також якщо тестове завдання нерелевантне або потребує значно більших зусиль та витрат часу, ніж необхідно на цьому етапі. 

 

7. Мовчати в ганчірочку 

В рекрутингу мовчання – не золото. А кандидат – не Ассоль з «Пурпурових вітрил». І якщо не отримує новин, на якому етапі розгляду перебуває його кандидатура, рекрутер, менеджер та інші представники граються в привидів – шансів на те, що він дочекається, обмаль. 

 

8. Немобільність 

Наразі кандидати, особливо в IT, шукають роботу онлайн, а отже, компанії варто створити умови, щоб робити це можна було легко та швидко. Наприклад, передбачити, щоб заповнити форму, надіслати резюме, переглянути кар’єрний сайт, задати питання було зручно з будь-якого пристрою, зокрема – мобільного. 

 

9. Розсинхрон

Кандидатів насторожує, коли з компанії надається суперечлива інформація. Наприклад, рекрутер говорить одне, а менеджер – інше, або від різних рекрутерів однієї компанії паралельно приходять пропозиції. Якщо в команді немає можливості домовитися між собою – це сіє зрозумілі сумніви.

А з вашого досвіду – які ще «бермудські трикутники» варто оминати, щоб не втрачати найцінніше? Поділіться, будь ласка, в коментарях.

 

автор: Катя Маєвська

141 просмотров

Обратная связь

Оставьте сообщение и мы свяжемся с Вами

Обратная связь

Оставьте сообщение и мы свяжемся с Вами

Обратная связь

Оставьте сообщение и мы свяжемся с Вами