Нейро-онбординг, або 8 ключів до адаптації новачків

Багатьом знайома подібна ситуація: цілу вічність (або тиждень, що здавався вічністю) тривали пошуки людини в команду. І нарешті зірки зійшлися, рекрутери виклалися на 100 %, і він (вона) — юху! — стоїть на порозі офісу в повній готовності до праці. Ви вже уявляєте, як будете проводжати людини на пенсію через багато років щасливої співпраці. . . А він (вона) залишає компанію в перші місяці або навіть дні після виходу на роботу. Або йде на обід — і просто розчиняється в історії, залишивши лише солодко-гіркі спогади.

Чому так відбувається і хто в цьому винен — ​​питання філософське. Ми ж із рекрутинговим агентством Indigo як прагматики вирішили відразу перейти до конкретики: як цього уникнути?

І знову звернулися за допомогою до Катерини Гайдученко, тренерки і співавторки Школи нейрокоучинга, співавторки проекту Connectome. Катерина вже допомагала нам розібратися, як мозок кандидата приймає офер. А тепер ми аналізуємо, що відбувається з мозком людини, коли вона опиняється на новій роботі. І як підтримати її в цей складний період, аби зберегти в команді талант.

Бити чи бігти, або Чого хочуть ньюкамери

Нова робота — це завжди стрес, головні «винуватці» якого — гормони кортизол і адреналін, а також нейромедіатор норадреналін. «Якщо стрес не інтенсивний і нетривалий, так званий еустрес, який організм може компенсувати власними ресурсами, він навіть корисний, — розповідає Катерина. — Якщо ж стрес виходить за рамки адаптаційних можливостей людини, інтенсивний і триває довго, наприклад, кілька днів і більше, це дистрес — і він завдає організму шкоди».

Коли людина знаходиться у стані стресу, організм всі свої ресурси спрямовує на єдине завдання — вижити. «У цей період не до розвитку, не до налагодження контактів та інших тонких матерій. Навіть не до їжі, — пояснює наш експерт. — Якщо стрес гострий і розвивається швидко, це проявляється на фізіологічному рівні: втрачається апетит, кров приливає від внутрішніх органів до кінцівок — тіло готується або нападати, або рятуватися втечею». Звичайне явище під час стресу — погіршення якості роботи когнітивних функцій, таких як запам'ятовування, сприйняття, мислення. Людина проявляє менше здібностей, ніж здатна, і показує більш низькі результати.

Якщо людині подобаються нові відчуття і вона прагне до них — а це обумовлено певними нейромедіаторами, — то адаптація пройде легше. Але стресу все одно не уникнути, навіть якщо новачок сам шукав роботу і хотів потрапити саме в цю команду. Тобто наше з вами завдання — забезпечити максимально м'яку посадку в новій компанії.

Створіть адекватні очікування

«Чим більша прірва між очікуванням і реальністю — тим сильніший стрес. Щодо всього: умов, оплати, проекту, колективу», — зазначає Катерина. Тобто якщо ви обіцяєте кандидатам одне, а даєте інше — високий ризик, що людина передчасно піде. Очікування майже ніколи не виправдовуються на 100 %, але чим менший цей геп — тим краще для всіх. Тому навіть складнощі краще озвучувати заздалегідь: проблеми від цього не зникнуть, але людина буде готова до них і вирішить все усвідомлено, а значить, стрес виявиться не таким інтенсивним. Як і бажання закрити за собою двері з вулиці.

Тимчасово знижуйте планку

Чому — ми вже написали вище: нова ситуація і пов'язаний з нею стрес знижують продуктивність. Людина, найімовірніше, не прикидається, а справді гірше запам'ятовує і розуміє. Дайте їй час, підтримайте — і вона розкриється та покаже все, що наобіцяла в резюме.

Познайомте з оточенням

Це для вас ваша команда — рідні обличчя, а для ньюкамера — непередбачуване плем'я з незнайомими традиціями. Хто знає, раптом серед них досі практикується моральний канібалізм? Тому познайомити з керівником і колегами надзвичайно важливо. Команда повинна знати, хто і навіщо до них приєднається. Всіх потрібно представити один одному, розповісти, хто чим займається. Звичайно, далеко не все запам'ятається, тому потрібно забезпечити нагадувалками, телефонами, показати людину, якій можна і потрібно ставити всі, навіть незручні та смішні питання. Також наш експерт рекомендує: не потрібно відразу занурювати людину з головою в усі ваші звичаї. «Наприклад, якщо в команді прийнято стібатися один з одного, не варто з порога чинити так само з новачком. Можливо, через два тижні він і сам затролить весь колектив, але в перший день, з огляду на стрес, це може виявитися недоречним».

Влаштуйте екскурсію місцевістю

Знов-таки: щоб людина менше переживала, влаштуйте їй екскурсію своїми улюбленими і знайомими «джунглями» — розкажіть, де в них туалет, кафе, затишний куточок, в якому можна відпочити в тиші.

Розкажіть про правила

Як формальні — яка структура, хто кому підпорядковується, хто за що відповідає, так і неформальні — чим живе команда, які цінності сповідує, до кого краще не приходити з проблемами при повному місяці.

Забезпечте ресурсами

В IT-компаніях з цим зазвичай немає проблем, але все ж нагадаємо: до приходу людини на робоче місце все має бути готове, у тому числі необхідні ресурси та інструменти. І робоче місце повинно бути комфортним. Дуже складно повірити в те, що «люди — наша головна цінність», коли доводиться пів дня випрошувати степлер.

Проясніть очікування

Чим вони зрозуміліші й конкретніші — тим краще. «Людині важливо чітко знати свої обов'язки, яких результатів від неї очікують, протягом якого строку, за якими саме параметрами її будуть оцінювати по закінченню випробувального терміну», — перераховує Катерина Гайдученко. Тому обов'язково заздалегідь обговоріть, а ще краще — зафіксуйте все це письмово.

Наш експерт також акцентує увагу: особливо важливі в цьому пункті дедлайни. Якщо не хочете погіршити ситуацію і загнати людину в стрес ще глибше, озвучуйте адекватні терміни. «Годинник, що цокає» в і без того напружений період ініціації далеко не всіх змушує працювати швидше, і вже точно небагатьох — якісніше.

Виконуйте обіцянки

Кожне слово має бути підкріплене дією. Інакше всі ваші зусилля будуть марними, навіть якщо новачка зустрічали з короваєм, червоною доріжкою і оркестром.

Катерина Гайдученко погоджується, що в деяких компаніях не прийнято няньчитися з новобранцями. З ними працюють за принципом «виживе найсильніший»: кидають «кошенят» у воду і дивляться, хто ж навчиться плавати. «Такий підхід, де замість води — стрес, може бути виправданий за умови агресивної культури та специфіки бізнесу. Але зазвичай це не про IT-сектор», — вважає наш експерт. Тут зазвичай грають в довгу, і занадто великий ризик «втопити» цінні таланти власними руками. Так що в нашому бізнесі інформацією і доброзичливим ставленням онбординг не зіпсуєш.

А як ви допомагаєте своїм новачкам адаптуватися і розкритися?

Розмову вела Катя Маєвська