Як відкрити ІТ-компанію в Україні: покрокова інструкція

ІТ — одна з найперспективніших галузей у міжнародному бізнесі. SaaS, штучний інтелект, e-Wallet, блокчейн і смартконтракти, а також ринки Fintech, Promtech, Edtech та Medtech мають для запуску бізнесу найбільший попит.

З початку 2017 року на краудфандингових платформах Kickstarter та Indiegogo запустили 35 кампаній українських стартапів. Приблизно 83% проєктів зібрали потрібні суми. За вісім місяців українські стартапи сумарно отримали 2 млн $. Це вчетверо більше, ніж у загальній початковій меті.

Яке майбутнє чекає на Україну в ІТ-галузі і як відкрити успішний ІТ-бізнес в Україні, з’ясовуємо з Катериною Осадчук, співвласницею та CEO ІТ-рекрутингової агенції INDIGO Tech Recruiters. Компанія закриває складні вакансії в організаціях з 26 країн. Приблизно 99% найнятих фахівців успішно проходять випробувальний строк, а 95% клієнтів повторно звертаються до агенції.

Відкриття ІТ-компанії: чому Україна?

Перш ніж ми відкриваємо ІТ-компанію в Україні, на думку часто спадають США й Кремнієва долина. Проте мало хто усвідомлює рівень конкуренції, а також дорожнечу країни для життя й роботи. Водночас Україна — країна з багатьма кваліфікованими розробниками, тех- і тимлідами.

Конкуренція на ІТ-ринку тут нижча, ніж у США, Німеччині або Литві, що грає на руку підприємцям-початківцям: створювати ІТ-бізнес зручніше на ринках, які ще не помітили глобальні гравці й у яких невелика внутрішня конкуренція. Крім того, тепер у «Дія City» доступні ефективні інструменти для керування аутсорсинговими й продуктовими компаніями, а також R&D і стартапами в Україні: опціони, конвертована позика та інші.

Відкриття ІТ-фірми в Україні: з чого почати?

Перш ніж відкрити ІТ-компанію, визначте конкретний «біль» — проблему, яку ви можете розв’язати цільовому клієнтові. Проаналізуйте, що турбує клієнтів, знайдіть інсайти.

Важливо відрізняти фантомний «біль» від реального. Наприклад, можна спитати людину в супермаркеті, чи хоче вона купувати продукти за нижчою вартістю. Найімовірніше, ви дістанете ствердну відповідь. Може здатися, що ви знайшли «біль» клієнта, але ця думка хибна. Запитайте в цієї самої людини про вартість продуктів, які вона купує: найвірогідніше, вона не пам’ятає цін, бо рідко замислюється про це. Це показує: «біль» фантомний. Перед створенням ІТ-компанії можна думати, що споживачів хвилює одне, а насправді треба «колупати» глибше.

Пол Шейтер заснував компанію Hedgehog Leatherworks, яка продає шкіряні вироби для виживання в суворих умовах. Його покупці — любителі екстремального спорту: вони займаються альпінізмом, вирушають у висотні сходження й експедиції. Шейтер відвідував клуби, у яких часто бувають такі люди, знайомився з ними й одночасно розповідав про свій бренд. Підприємець досконало вивчив ЦА продукту й знайшов інвесторів. За два роки після запуску Hedgehog Leatherworks стала однією з топових компаній у ніші.

На старті найліпше визначити місію й базові цілі проєкту, спираючись на запити ринку. Пропишіть:

• географію клієнтів: працюватимете на місцевому ринку чи на глобальному;
• напрям діяльності — спеціалізацію: fintech (фінансові технології), edtech (освітні проєкти), gaming (ігри), gambling (азартні ігри), dating (сайти знайомств), e-commerce (електронна комерція) тощо.
  

Визначте, яку компанію ви створюватимете: аутсорсингову чи продуктову. Перша приймає заявки від замовників, і її спеціалісти з технічного завдання створюють інтернет-магазини, лендинги, застосунки або сервіси. Друга продає вже готові ІТ-вирішення: CRM-системи, застосунки для смартфона, програми для ПК.

Для аутсорсингової компанії ліпше відразу найняти кількох розробників, щоби вкладатися в дедлайни й вчасно відповідати на повідомлення клієнта. Для продуктової компанії на початковому етапі буде достатньо одного фахівця — вас самих, — щоб створювати ІТ-продукти. Пізніше можна зібрати команду розробників, залучати інвестиції та збільшувати кількість проєктів.

Офіційні документи й процес оформлення для створення ІТ-компанії

Запускаючи бізнес, треба визначитися з формою власності. Залежно від грошового обігу вибирають структури «ТзОВ» або «ПП». Отже, щоб відкрити першу, треба:

1. Визначити кількість учасників або засновників.
2. Розробити корпоративний договір (shareholders’ agreement).
3. Внести в договір інформацію про плани й напрями розвитку компанії.
4. Прописати чіткий розподіл прав та обов’язків між власниками.
5. Установити розподіл доходів між співвласниками.

Розраховуючи частки, беріть до уваги суму вкладених у статутний капітал коштів, час, який ви інвестуєте в бізнес, а також обов’язки кожного засновника. Установіть сценарії виходу з бізнесу: як у такому разі ділити прибуток і витрати. Що більше сценаріїв ви пропишете, то менше конфліктів виникне й більше часу залишиться на розвиток бізнесу.

Важливо: згідно з українським законодавством, директором компанії повинен бути резидент України або іноземець з дозволом на працевлаштування. Під час релокейту IT-бізнесу з іншої країни рекомендуємо на початковому етапі зробити тимчасовим директором резидента України, поки директор-нерезидент не дістане дозволу на працевлаштування.

Подальші дії:

• Виберіть адресу. Щоб зареєструвати компанію, орендуйте офіс або адресу в спеціалізованих компаніях.
• Визначтеся з системою оподаткування. На старті можна використовувати спрощену систему оподаткування (3-я група єдиного податку). За такої системи дохід компанії не може перевищувати 7 млн грн (приблизно 250 тис. $) на рік. Водночас компанія зобов’язується раз на квартал виплачувати 5% від загального доходу.
• Виберіть розмір статутного капіталу. Вимог до мінімальної суми немає.
• Оформте довіреність від засновника. Ви можете створити ІТ-компанію дистанційно: присутність в Україні не є обов’язковою вимогою. Для цього оформляють довіреність на людину, яка зареєструє бізнес на місці. Оформляють нотаріальну домовленість і документи з апостилем.
• Відкрийте рахунок компанії в українському банку. Підготувавши установчі й інші документи, компанію офіційно можна створити впродовж семи днів. Після відкриття банківського рахунку ІТ-бізнес готовий до роботи. Наступний етап — легалізація ІТ-фахівців в Україні.

Реєстрацію ІТ-компанії в Україні вважають чимось важким, таким, що вимагає особливих знань у цій галузі. Насправді ж процедура відкриття компанії доступна кожному. Із запровадженням спеціалізованих застосунків, наприклад «Дія», юридична процедура максимально спростилася. Нині від ідеї до початку роботи може минути тиждень-два за мінімальних витрат.

Стартовий капітал: скільки грошей потрібно вкласти в створення ІТ-компанії «з нуля»

Кріс Ґільбо — американський письменник, підприємець, засновник проєкту The 100 Startup та автор книжки «Стартап за 100 доларів». Перед написанням бестселера він опитав 1500 мікропідприємців, які отримують від 50 тис. $ на рік. Виявилося, що їхній середній стартовий капітал — 610 $. Водночас 36% опитаних запускали бізнес, вкладаючи 100 $.

Наприклад, Кріс Данфі й Шері Віард відкрили консалтингову ІТ-агенцію для медичних компаній Technomadia. Незабаром бізнес став міжнародним. Вартість стартапу — 125 $, дохід за рік — 75 тис. $. Основні вкладення були в розроблення сайту, купівлю техніки, створення й запуск реклами. А в Білла Г'юлета й Девіда Пакарда був стартовий капітал 538 $ і майстерня в гаражі. Тепер їхня компанія Hewlett-Packard заробляє 100 млрд $ на рік.

Якщо ви не екстремал на зразок Девіда Пакарда або Кріса Данфі, складіть кілька сценаріїв і розрахуйте фінансову модель. Докладніше про це розповіла Катерина Осадчук.

Катерина: «Ліпше відразу складати кілька сценаріїв: оптимістичний, реалістичний і песимістичний. Я волію сподіватися на оптимістичний план, але готуватися до гіршого, тому песимістичний сценарій також важливий. 

Подивіться, які доходи ви оптимістично, реалістично й песимістично можете отримати, і розрахуйте фінансову модель. Для цього ліпше прилучати спеціаліста, надаючи йому максимум інформації: як здійснюватиметься монетизація, які є статті доходів.

Врахуйте всі статті витрат і прогнозований період початку отримання доходу. Витрати можуть бути на:

• команду — зарплати, бонуси, офіс, техніку й інші адміністративні витрати;
• податки й комісії;
• розвиток працівників — тимбілдинги, навчання;
• маркетинг і PR;
• продаж тощо.

Розрахуйте маржинальність і дату, коли хочете досягнути окупності, а також визначте вартість продукту чи послуги. Наскільки це конкурентно, як порівняти з іншими гравцями на ринку? На чому ви можете заощадити на старті в статтях витрат?»

Як відкрити ІТ-компанію: пошук клієнтів і масштабування

Перші замовлення шукайте на платформі Upwork і в коментарях у соцмережах під тематичними дописами. Крім Upwork, можна використовувати сарафанне радіо, нетворкінґ, агенції-посередниці, тендерні майданчики, конференції й виставки, roadshow.

Ще клієнта можна знайти в лінкедін, а потім зв'язатися з ним у фейсбуці або месенджерах. Не рекомендуємо писати рекламні повідомлення: спробуйте стиль pay forward. Для цього з’ясуйте, що потрібно людині, і запропонуйте співпрацю у форматі поради або допомоги. Продавайте не продаючи. Водночас важливо регулярно моніторити статті з оглядами ринків та інтерв’ю з лідерами у сфері, щоб розуміти виклики й тенденції різних галузей.

Не треба копіювати чужі УТП, вебсайти тощо. Не пишіть, які ви круті: достатньо розповісти, що ви робите й чому вас вибирають. На першій сторінці сайту розмістіть таку інформацію:

• що ви пропонуєте;
• кому ви це пропонуєте.

Чітко напишіть про це.

Easy: спочатку проводять внутрішній ресерч, а потім показують це на вебсайті.

Як зрозуміти, що ви можете бути підприємцем

Працювати з родичами, змішувати доходи компанії з особистими витратами, забагато планувати й замало діяти, намагатися вести кілька бізнесів, не розуміти цінності бізнес-плану, іти на необґрунтовані ризики — ми запитали Катерину, яким вона бачить сильного підприємця та що лідери НЕ роблять.

Важливо: не бійтеся помилятися, адже кожен факап робить вас сильнішими, розумнішими й досвідченішими. Спочатку визначте: ваша справа — це хобі чи бізнес? Якщо бізнес — повністю в нього поринайте. Ходити на основну роботу й паралельно займатися бізнесом, бо не хочеться втрачати хорошу зарплатню чи корпоративні бенефіти — програшна стратегія.

Катерина: «Передусім підприємці — це люди, які ніколи не вважають себе жертвами обставин і знають, що все в їхніх руках.

Такі люди ніколи не зупиняються в саморозвитку. Вони ніколи не дивляться на світ як на усталений. Їм постійно хочеться щось змінювати, піддавати сумніву особисті погляди, думати: а що можна зробити по-іншому?

Це люди, які легко справляються з проблемами й невдачами. Факапи не вибивають їх з колії надовго: вони сприймають їх як досвід. Водночас підприємці об’єктивно оцінюють себе, вірять у власні сили, розуміючи, де ще треба прокачатися.

Найімовірніше, їм буде важливий зворотний зв’язок: вони прислуховуватимуться до того, що слід поліпшити в їхніх компетенціях, продуктах і сервісі».

Карантин і бізнес: як зберігати продуктивність команди на дистанційці

Карантин 2020 року сильно вплинув на підходи до роботи, планування часу й організацію робочого простору. Посилився тренд на фриланс та аутсорсинг, багатьох працівників перевели на дистанційний формат роботи. Так, твіттер, фейсбук і гугл ще на початку пандемії анонсували про перехід на віддалений формат роботи, а CEO твіттеру Джек Дорсі повідомив колективу про дозвіл працювати з дому навіть після закінчення пандемії.

Microsoft і Zillow також задумалися про оновлення політики віддаленої роботи. Компанії зрозуміли, що робота на дистанційці не втратить у продуктивності, а організації зможуть значно заощадити на оренді приміщень під офіси.

Попри те що окремі гіганти-роботодавці, як-от IBM, Hewlett Packard Enterprise та JPMorgan, з самого початку планували повернути до 50% команди в офіси, підходи до робочого процесу й принципи офісного життя змінюються. Компанії наймають спеціальних працівників для контролю заповнення ліфтів і змінюють планування опенспейсів. Для планування посткарантинних офісів компанії почали надихатися шпиталями й аеропортами, де все розроблено з урахуванням безпеки та гігієни, а потік людей можна контролювати. Наприклад, у Китаї вже є офіси з односторонніми проходами й контролем температури на вході.

Якщо ви маєте намір різко перевести компанію на дистанційку або спочатку плануєте запускатися з віддаленим форматом роботи, важливо дотримуватися кількох правил, щоб підтримувати продуктивність працівників і корпоративну культуру організації:

1. Робочі мітинги й зідзвони. Упровадьте щоденні мітинги й daily-стендапи — це допоможе тримати команду у фокусі. Проводьте окремі збори з керівниками відділів.

2. Комунікація з працівниками. Дистанційка може спричиняти в працівників розфокусування й вигоряння. Щоб уникнути цього, потрібна правильна комунікація від керівника. Поясніть, що: «Ти тут для того, щоб…», «Ти для нас важливий, тому що…», «Ти так круто справляєшся зі своїми завданнями!» Мотивація та слова подяки мають бути персоналізованими — з орієнтацією на працівника, його обов’язки й результати.

3. «Плюшки» й можливості розвитку. У фізичних офісах для працівників найчастіше доступний пакет бенефітів — від здорових снеків до лікувального масажу на робочому місці й корпоративної кіношки щоп’ятниці. Якщо люди фізично перестали перебувати в офісі, перенесіть максимум активностей в онлайн: найміть корпоративного фітнес-тренера для групових тренувань у зумі, проводьте вебінари з soft skills або англійську з носієм у скайпі.

Під час карантину поменшало людей, які хочуть проходити курси загального розвитку. Робіть акцент на прокачуванні в працівників навичок, які вони швидко почнуть застосовувати в роботі. У цьому допоможуть курси з продажу, маркетингу й диджитал-професій.

4. Мітапи. Обов’язково влаштовуйте неформальні онлайн-зустрічі: у п’ятницю ввечері зідзвонюйтеся в зумі за вином та обговорюйте, як минув тиждень. Проводьте «зустрічі біля кавомашини», тільки онлайн: під час таких мітингів часто народжуються цікаві ідеї.

І, нарешті, перегляньте підходи до віддаленого формату роботи. Якщо раніше в компанії були суворі обмеження щодо кількості днів на рік на ремоуті, почніть давати працівникам більше свободи. Це світовий тренд, який активно впроваджували за кордоном, поки дистанційка нарешті не дійшла до України.

Катерина: «У нас не сильно щось змінилося з появою коронавірусу: і до карантину ми працювали віддалено. Оскільки в сам карантин люди стали рідше виходити з дому, отримувати враження та займатися спортом, ми проводили більше зідзвонів, внутрішніх вебінарів — не лише на робочі теми, а й про мистецтво, подорожі. Три або чотири рази на тиждень ми займалися спортом онлайн з тренером.

В інших компаніях потрібно було багато в чому перебудувати робочі процеси, у віддаленому форматі навчитися керувати корпоративною культурою. В INDIGO Tech Recruiters усе це вже було налагоджено».

Топзастосунки для особистої продуктивності й організації командної роботи

Продуктивність — це кількість тасків, які ви встигаєте зробити за певний час, а також ефективність виконаної роботи. Багатозавданнєвість — не гарантія продуктивності й досягнення мети. Іноді слід не мчати робити, а все обміркувати й структурувати дані.

Правильно розподіляти час нелегко, особливо якщо ви звикли тримати всі зустрічі й завдання в голові. Ми зібрали корисні програми для тайм-менеджменту й продуктивності — своїх і команди, — а також запитали в Катерини, якими сервісами вона користується, щоб зберігати продуктивність та більше встигати.

TomatoTimer

Безплатний і простий у використанні сервіс зорганізує роботу за методом Pomodoro. Ви ділите завдання на спринти тривалістю 25 хвилин у режимі роботи з п’ятихвилинним відпочинком. Після чотирьох спринтів можна влаштувати довгу перерву — на 10—20 хвилин.

Forest

Перед початком використання ви встановлюєте час, упродовж якого хочете працювати, не відриваючись на сторонні завдання. Поки ви виконуєте роботу, у застосунку «росте» дерево. Відірвалися на скролінг стрічки в інстаграмі, листування в месенджері або встановили таймер — дерево висохло.

У Forest також доступна статистика: можна переглянути тривалість продуктивної роботи протягом дня, тижня, місяця й року, а також кількість вирощених дерев за період.

Nirvana

Софт базується на методиці GTD (Getting Things Done). Її засновники стверджують: варто звільнити людину від запам’ятовування завдань — і вона зможе сфокусуватися на їх виконанні. У Nirvana можна створити проєкти, вказати таски й подальші кроки. Ви також можете призначати відповідальних за виконання завдань, фільтрувати їх за виконавцем і строками.

Asana

У застосунку для проєктного менеджменту можна призначати відповідальних за виконання завдань, установлювати дедлайни й розставляти пріоритети. Доступне відстеження статусу виконання тасків та обговорення завдань. Проєкти показано у звичайному форматі й на kanban-дошках.

Trello

Це система менеджменту проєктів, у якій можна відстежувати запущені завдання і їхній стан. Структура проєкту — дошка з вертикальними списками з карток. Користувачі можуть призначати дедлайни, обговорювати проєкти, завантажувати файли, відстежувати зміни в реальному часі, а також архівувати картки.

Катерина: «Для мене ефективність — це результат з меншими зусиллями. Я дивлюся, на що можу витратити менше зусиль. Наприклад, я не прибираю та не готую вдома — розумію, що можу це делегувати й це буде дешевше. Загалом головні правила моєї продуктивності в тому, що я можу:

• делегувати все, що можна довірити іншій людині;
• зоптимізувати кількість часу й енергії на повсякденні завдання.

На смартфоні в мене всі програми відсортовано по теках — так мені не потрібно витрачати багато часу, думаючи, де знайти той чи інший застосунок. Також у мене вимкнуто всі сповіщення, крім повідомлень у телеграмі й робочого чату в Zoho Click.

Завдяки стилісту в мене повністю зорганізований гардероб. Варто мені зайти в теки на смартфоні з варіантами одягу — і я вже знаю, що дістати з шафи. Я не думаю щоранку, що мені вдягнути, не витрачаю на підбирання одягу свою енергію.

І Google Календар: якщо в мене чогось немає в календарі, то цього просто не існує. Від робочих зустрічей і заходів до походу до косметолога — усе це є в Google Календарі. До речі, календар розшарений для асистентки, щоб вона могла бачити мій графік, додавати нові зустрічі й таски».

Культура відкритих зарплат: за чи проти

«Мало хто з нас може витримати щастя — маю на увазі щастя ближнього». Цитату американського письменника й журналіста Марка Твена цілком можна віднести до ситуації відкритих зарплат у компанії. Чи спричинить озвучення зарплати працівників у колективі корпоративну заздрість? Адже ситуації, коли хтось у подібних умовах отримує «більше, ліпше чи дорожче», можуть спровокувати в команді заздрість.

У пострадянській культурі рівень доходу обговорювати не заведено. З іншого боку, є Starbucks і Buffero, які відкрито говорять про гроші, щоб більше мотивувати працівників. Про це стверджують у Business.Linkedin і Change the Work.

2019 року в межах дослідження лінкедін Global Talent Trends 27% рекрутерів зізналися, що в їхніх компаніях діляться з працівниками інформацією про зарплати колег, а 22% сказали, що збираються впровадити цю практику найближчі п’ять років. Однак 51% приховує дані про доходи й не має наміру робити їх доступними.

Інформацію про зарплати в компаніях розкривають по-різному:

▶️ Повна прозорість. Інформацію про зарплату, бонуси й премії кожного працівника розміщають у відкритому доступі. Так робить сервіс Buffer: з 2013 року в компанії публікують дані про виплати працівникам. Кожен може подивитися, скільки заробив фахівець за певний період. Примітно, що за перші 30 днів після запровадження цієї практики Buffer отримав удвічі більше CV на вакансії. Відкривають доступ до інформації для своїх працівників і в компанії Whole Foods.

▶️ Часткова прозорість. Компанія публікує середні цифри для посади або вказує «вилку» зарплати (сума «від» і «до»). Так, в американській IT-компанії Glitch зазначають діапазон заробітної плати для кожної позиції. Дані доступні для працівників, також їх видно у вакансіях компанії.

Культуру повної чи неповної прозорості в зарплатах підтримують у великих компаніях — наприклад у Starbucks. Компанія заявляє про рівні можливості для працівників, гарантуючи однакову заробітну плату незалежно від статі й раси.

У компанії оголошують «вилку» оплати, а для деяких посад використовують калькулятор, який підраховує зарплату залежно від скілів кандидата. Такий підхід допомагає працівникам з’ясувати, що робити для кар’єрного зростання й вищої зарплатні.

Переваги культури відкритих зарплат

Небагато компаній прагнуть робити інформацію про оплату на робочому місці відкритою. Однак прозорість зарплат допомагає роботодавцям прилучати талановитих працівників. Крім того, такий підхід:

1. Поліпшує атмосферу в компанії. Зменшує кількість конфліктів. Мотивує: знаючи, що колега заробляє більше, маючи ідентичний набір скілів та обов’язків, працівник отримує мотивацію працювати ефективніше.
2. Дає змогу контролювати бюджет. Дає працівникам зрозуміти, на що можна розраховувати, а роботодавцеві — скільки він готовий платити новому фахівцеві.
3. Формує справедливіші умови роботи. Не дає відрізнятися зарплаті працівників, які виконують ту саму роботу, лише тому, що один з них довше працює в компанії, ліпше спілкується з керівництвом або є родичем когось із керівництва. Зробить усіх працівників рівними.

Катерина: «Відкривати зарплати чи ні, залежить від компанії. У зарплатах є три види справедливості: зовнішня (моя зарплата така сама, як у фахівця в сусідній компанії з аналогічним досвідом на такій самій посаді), внутрішня (два спеціалісти однієї посади з однаковою «вилкою» зарплат усередині компанії) та індивідуальна (фахівець із ліпшими результатами й меншою кількістю помилок отримує більше бонусів, ніж його колега).

На початку стартапу важко говорити про якусь системність зарплат. У такому разі відкривати зарплати не потрібно: культура відкритих зарплат лише спричинить запитання й конфлікти. Проте доросла, зріла компанія зі встановленою системою оплати праці повинна прагнути до відкритих зарплат. Ліпше, коли для працівників є ясність і прозорість у заробітній платі — розуміння «вилки» зарплат та чинників, від яких залежать рівень базової ставки, бонуси й можливий перегляд рівня оплати».

Нарешті на запитання про те, як відкрити ІТ-компанію, відповімо так: забудьте все, що ви знали до запуску бізнесу. 2006 року американський ексбейболіст Курт Шиллінг вирішив заснувати 38 Studios — компанію з розвитку індустрії розваг та інтелектуальної власності. Спортсмен мав добрий стартовий капітал, зв’язки, лідерські риси, але йому тяжко було зрозуміти, що в бізнесі не діють правила спорту. Виявилося, що люди не можуть працювати кілька тижнів поспіль і вимагають вихідних. А ще працівники в студії були не такі азартні, як команда спортсменів.

На одному з мітингів Шиллінг почув, що команда обговорює burn rate. Він звик, що в бейсболі цей термін означає швидкість, з якою спортсмен може запустити м’яч. Тоді як у бізнесі burn rate — це середньомісячні витрати. Ви працювали в іншій галузі й звикли до її правил? Будьте готові, що в бізнесі все працює інакше. Нумо!