Цього разу Indigo Tech Recruiters зробили антиконференцію #TruKyiv у форматі Zero Waste – без використання одноразових стаканчиків, без роздруківки брошур та бейджів. Максимально нешкідливе для довкілля. Поки готувалися, задумалися про те, що зараз в IT-спільноті бути не еко – поганий тон. А ось як і навіщо долучатися до екологічних ініціатив – кожен вирішує для себе по-різному.
Хтось концентрується на окремих заходах, використовуючи їх для PR: посадити пару дерев, провести суботник та викласти фотографії. Done. Хтось вибирає "маст хев" для мінімальної підтримки репутації: контейнери для батарейок, коробка для паперу – і вистачить.
Чи багато хто “заморочується” всерйоз? Нам цікавий досвід компаній, у яких піклуються про навколишнє середовище всерйоз, а не для галочки.
Тому ми попросили Олександру Чернявську, техрайтера MacPaw та куратора Green Project, поділитися досвідом.
Як це роблять у MacPaw
У компанії сформувалася "зелена команда" ентузіастів. Хлопці почали з того, що збирали книги, одяг, взуття та передавали до дитячих будинків, до благодійних організацій, на фронт. Крім цього, стали здавати на перероблювання батарейки та лампочки. А ще повністю відмовилися від одноразового посуду, крім заходів, на які збираються гості (на цей випадок закупили стаканчики, що біорозкладаються).
“На той момент у компанії було близько 100 осіб. На кожного співробітника припадало по 40 використаних стаканчиків на місяць. Це при тому, що я, наприклад, використала не більше п'яти, отже, хтось навіть більше ніж 40! З того часу колектив виріс у два рази, і зараз хлопці вже звикли виходити на перекур з багаторазовими чашками. Ми домовилися з постачальниками, щоб вони не привозили одноразові прилади та використовували максимально нешкідливу упаковку - паперові або біорозкладні контейнери” - каже Олександра.
Зайнялися сортуванням сміття. Шлях до ефективного сортування виявився довгим та тернистим. Ще з будівництва офісу в MacPaw на одній із двох кухонь стоїть сортувальна станція. На другій кухні – просто контейнери з Епіцентру. Цікаво, що і там, і там сортують однаково. Станція не підсилює мотивацію та не підвищує ефективності.
Що було складно – це навчити співробітників правильно сортувати сміття. Адже, наприклад, паперові серветки та паперові стаканчики не можна просто так взяти та покласти у контейнер для паперу. Серветки не переробляються взагалі, а стаканчики – це шар паперу та тонкий шар пластику. А тетрапак – це взагалі паніка. Щоб допомогти людям розібратися, як справлятися з цим завданням, у MacPaw
- склали докладну інструкцію
- наклеїли наклейки-підказки, що мотивують постери
- регулярно проводять лекції
Спочатку Олександра сиділа поруч з контейнерами та особисто контролювала процес, пояснювала, відповідала на запитання. Буквально хапала за руки зі словами "Ні, дерев'яна паличка - це не папір!" А ще хлопці створили додаток.
На одному з внутрішніх хакатонів MacPaw, добровольці розробили прототип програми, що допомагає визначитися з типом відходів. Його встановили на iPad біля сортувальної станції. Справді працює – за три кроки можна вирішити спірну ситуацію та визначити, куди ж кинути сумнівний предмет. Багато гостей офісу хвалили додаток.
У результаті, на десятиліття MacPaw додаток вирішили допиляти й у вересні минулого року випустили "Сортуй" відразу на двох платформах - Android та iOS. З того часу хлопці постійно розширюють додаток, додають компанії з перероблювання та пункти прийому вторинної сировини (зараз на карті понад 140 пунктів). “Сортуй” включає універсальні рекомендації щодо поводження з відходами та допомагає сортувати за правилами 12 операторів прийому сировини. Так що кожен може завантажити його та користуватися!
Всі співробітники MacPaw можуть принести та здати розсортовану вторсировину з дому в офісі. Ще збирають електронне сміття: дроти, кнопкові телефони, праски тощо. Хтось не приносить, а забирає з коробки, лагодить і користується. Те, що залишилося – здають на утилізацію.
Але все-таки, у MacPaw є і “загальний” контейнер для тих, хто поспішає, лінується, або ще чомусь не сортує сміття. Важливо, що вся вторинна сировина повинна бути чистою. Весь контейнер відсортованого можна зіпсувати, кинувши пляшку з залишками пива чи брудний пластиковий пакет.
Перші три тижні, коли в MacPaw почали сортувати, доводилося просто викидати все, бо сортували неправильно. Але потім процес налагодився. Крім сортування, MacPaw раз на пів року влаштовує у Києві #CleanMyCity challenge. По суті, це суботники на кшталт змагання.Можна самостійно приєднатися до ініціативи, можна викликати іншу компанію на поєдинок - і прийняти його. Вибрати територію для прибирання та організувати вивіз сміття компанії допомагає організація "Друге життя". Завдання – прибрати територію, бажано – розсортувати та здати цінні відходи на перероблювання. Ну, і зняти про це ролик, щоб поділитися в мережі успіхами та надихнути інших.
І куди це все?
Кілька років тому на DOU дуже жваво (і безплідно) обговорювалося питання утилізації - ну ок, зібрали сміття, а що далі? Користувачі сумнівалися, що відходи дійсно переробляють.
В Україні діють сміттєпереробні заводи, каже Олександра. До того, вони змушені закуповувати підготовлену сировину за кордоном, щоби не простоювати. Але самі заводи не вивозять сміття. Цим займаються сортувальні станції, які приймають сміття, досортують та продають різним переробникам. З компаній за послуги вивезення беруть гроші. Деякі прийомні пункти, навпаки, платять за вторинну сировину. Хоча вони зазвичай приймають лише деякі види сировини, і вам доведеться витратити час, щоб самостійно відвезти їм “видобуток”.
Ще одна альтернатива – громадські станції сортування "Україна без сміття", де можна самостійно здати на перероблювання багато видів відходів, але грошей за це не заплатять. Натомість готові запропонувати платні послуги досортування та безпечного високотемпературного спалювання деяких видів відходів, які не підлягають перероблюванню.
Які ще екологічні ініціативипідтримують українські IT-компанії?
Сортування сміття та збирання батарейок, ламп тощо – найпоширеніші заходи щодо захисту навколишнього середовища. Можуть відрізнятися деталі – наприклад, Intellias та SPD-Ukraine збирають окремо саме кришечки та саме для мейкерських майстерень. Багато компаній (Indigo і MacPaw серед них) підключилося до проєкту "Коробочки" від "Батарейки, здавайтесь!" IT-компанії можуть не тільки збирати батареї у себе в офісі, а й спонсорувати їхнє розміщення в школах та університетах.
SPD-Ukraine нещодавно хостила у себе в офісі (у Черкасах) лекцію "Україна без сміття — міф чи реальність". Багато компаній проводять такі лекції та воркошопи, але зазвичай тільки для співробітників. Відмова від зайвого споживання, наприклад одноразових стаканчиків - це вже складніше. EPAM, MobiDev, Waverley Software, Symphony Solutions скорочують кількість одноразового посуду, що використовується, і намагаються закуповувати біорозкладану тару.
SoftServe щовесни проводить акцію Plant a Plant, в рамках якої висаджується близько 500 дерев. Ще IT-компанії можуть підтримувати скорочення впливу на довкілля транспорту. Як правило, це зводиться до встановлення велопарковки та підтримка будь-яких велосипедних змагань. Хоча, в рамках особистих ініціатив – той факт, що співробітники часто підвозять один одного додому, також скорочує шкідливі викиди. В Одеському та в одному з Київських офісів Luxoft встановили зарядні пристрої для електромобілів. У YouScan також можна зарядити машину.
Ще, у 2018 YouScan привернули увагу IT-спільноти тим, що встановили на терасі біля офісу сонячну електростанцію.
А що у вас у компанії цікавого?
Дуже часто ініціаторами серйозних екологічних рухів - не просто як PR ходів, а довгострокових і значущих - виступають не керівництво чи HR, а просто співробітники, які цим горять. Для розвитку екологічної ініціативи часто достатньо, щоб хтось запропонував ідею у спільному чаті, а потім підтримував її реалізацію.
Всі наголошують на важливості просвітницької роботи. Багато хто або хоче, або не проти сортувати сміття - але у самих "руки не доходять" розібратися з тим, як це робити правильно. А у вас у компанії сортують сміття? А може, роблять щось, про що ми не чули?
Команда Indigo буде рада дізнатися про ваш досвід і передати його далі!
автор: Валерія Маляренко