Рекрутер — це не професія, а стиль життя!
Для мене це стиль життя, тому активно пропагую те, що потрібно не зациклюватись на закритті вакансії по швидше і отриманні вторгованого бонусу, а відноситись до потенційних кандидатів як до цікавих і перспективних (не без того) співрозмовників.
Почну з того, що в Дніпрі ІТ тусовка як мале село — всі всіх знають і тому місця де збираються цікаві люди можна перелічити на пальцях.
Моя порада — слідкуйте за івентами в коворкінгах, анти кафе, пабах і галереях, на DOUабо просто запитайте в мене =)
Я помітила що частенько ІТ-шники тусять в «Шемрок», «3 Ноги» і «Груша» (не реклама, чесно).
Для чого вам це?
- Замість того щоб кидати вакансію кандидату і отримавши відповідь «нє інтєрєсна» питати «а порадьте когось з знайомих»! — Як мінімум!!! З правильним нетворкінгом у вас повинно бути min 5-10 знайомих які і так вам порадять когось.
-
Не знаєш чи правильно розумієш вакансію, правильно розповідаєш про компанію, команду, атмосферу — прийди в гості, поспілкуйся — і бінго — все стало на свої місця!
-
Не розумієш чому тобі так відписують, чому інколи з тобою так спілкуються (рекрутери розуміють про що я) — вийди в оффлайн і запитай у кількох програмістів, почуєш багато цікавого!
Пунктів ЗА — тьма, проти — виходиш з зони свого комфорту ( а ніхто не казав шо буде легко ).
Мораль басні така: нічого не вийде якщо зациклюватись лише на ресерчі і онлайн роботі. Нетворкінг — це тусовки, це живе спілкування, це приємні співрозмовники, нові друзі і колеги.
Всім продуктивного нетворкінгу, і нехай правильний кандидат знайде свою ідеальну вакансію.
Цьомки-бомки =)