Microlearning для команди: що, куди й навіщо?

Часи, коли знаннями з часів універу можна було послуговуватися десятками років, були та загули. Звісно, ще лишилися олдові сфери, яких жодним боком не торкнувся прогрес і діджиталізація, але зараз мова не про них. Щоб залишатися затребуваним на ринку зараз, просто добре робити свою роботу — занадто мало, lifelong learning або ж безперервне навчання — вже не просто тренд, а реальність, особливо в IT.

Більшість IT-компаній має в своїх процесах освітню складову: бібліотеку професійної літератури, компенсації за відвідані конференції, оплату сертифікації працівника, власні внутрішні тренінги абощо. Втім, часто трапляється так, що це перестає працювати. Потужний потік задач і багатогодинні мітинги щоденно, овертайми, на носі ще й реліз проекту — і ось тімка все менше часу присвячує відвідуванню тренінгів, перегляду вебінарів, вивченню професійних ресурсів. Потім це входить у звичку, а через якийсь час — застій і деградація детектед. І що робити? Один із найефективніших способів підтягнути знання команди — вплести в робочі процеси мікронавчання.

Далі ми зібрали основне, що слід знати, щоб запровадження мікрольорнінгу не стало макрофейлом.

Коротко про головне

Microlearning — навчання на межі фану, адже мікрокурси можуть поєднувати у собі найрізноманітніший контент: відео, подкасти, презентації, схеми, тести, інтерактивні елементи тощо. Найкраще, коли тривалість одного інфоблоку не перевищує 5 хвилин, адже втримувати увагу довше дуже складно: кліпове мислення і складнощі з концентрацією уваги вносять свої правки в процес навчання.

Гарним прикладом мікронавчання є мобільні додатки для вивчення іноземних мов: в них поєднується різноманітна активність, інформація є лаконічною, в будь-який момент процес можна легко перервати і так само легко до нього повернутися, не втрачаючи розуміння контексту.

Мікронавчання vs онлайн-курси

Перш за все, мікронавчання не слід плутати зі звичайним онлайн-курсом, адже основна фішка
навчання мікропорціями в тому, що студенту пропонуються невеликі завершені блоки інформації, що присвячені вузьким темам. У свою чергу онлайн-курс — просто розтягнутий у часі великий шмат знань, на який треба виділяти як мінімум кілька годин щотижнево. Крім того, проходження онлайн-курсу потребує занурення в процес, а не відволікатись у шквалі сповіщень месенджерів і дзвінків ой як непросто. Та й часто вписати собі в режим ще одну діяльність, нехай і конче корисну, буває недоречно навіть із точки зору пріоритезації завдань. До слова, 15-40% студентів, що розпочинають онлайн-курс, його не завершують.

В які процеси запровадити?

Мікрольорнінг є доречним у цілій низці випадків: вихід нової технології, перекваліфікація працівників, необхідність підвищити рівень знання іноземної, кардинальні зміни у внутрішній кухні (особливо, якщо компанія велика) тощо.

Прийом навчання дрібними порціями можна застосовувати не лише для отримання вузьких технознань, але й для процесів онбордингу, замінивши нудні 100-сторінкові інструкції, приміром, на живі і яскраві ролики, в яких коротко і наочно розповідатиметься, що й до чого у вашій компанії: щодо структури, процесів, культурних цінностей, традицій, цікавих особливостей.

Звісно, для цього доведеться розробити власний продукт, але користі від нього буде чимало. До слова, на ринку зараз достатньо компаній, які пропонують розробку систем мікронавчання відповідно до ваших потреб. Величезною перевагою мікрольорнінгу є те, що працівники можуть обирати, коли їм зручно вчитися: на роботі чи то стоячи в корку, за чашкою кави, вдома, в черзі абощо. Тож не забудьте подбати, щоб мікрокурси були однаково зручно доступні як з лептопу, так і зі смартфону чи планшету.

Microlearning & гейміфікація

Сам по собі мікрольорнінг — вже захоплюючий і цікавий інструмент, а вкупі із гейміфікацією можнаотримати вибухову мотивуючу систему, що сприятиме ефективному навчанню і здоровій конкуренції.

Для цього добре з певною періодичністю візуально демонструвати, хто скільки поїнтів набрав, який левел (чи то звання) отримав, обговорювати процес проходження левелів усією командою, щоб зібрати фідбеки і оперативно вдосконалювати систему. Кльово, якщо найкращих заохочувати різноманітними призами, нехай навіть дрібними: книга улюбленої тематики переможця, похід у кіно, сертифікат на яскраві враження тощо.

Як не налажати?

Впровадження новинок — процес не з простих, адже всьому свій час.
Приміром, якщо ви оголосите про новий формат навчання, коли команди вкрай завантажені роботою, є ризик, що інновація буде сприйнята скептично, співробітники не знайдуть часу і сил, щоб розібратися в нюансах, а ваш рейтинг їхніх в очах похитнеться. Сезон відпусток — також не найвдаліший період для запуску мікронавчання. Також краще напередодні скасувати ті умовно обов’язкові способи навчання, які за тривалий час не виявилися ефективними і виконуються лише формально, щоб мікрольорнінг раптом не став п’ятим колесом до воза.

Автор: Юлія Куцай