Якщо ви спілкуєтеся з кандидатом, життя/близькі/дім якого були/залишаються в небезпеці через війну, врахуйте: співбесіда може спричинити сильну емоційну реакцію. Інтерв'ю – це стресова подія: потрібно показати себе з кращого боку, спілкуватися з незнайомою людиною, яка тебе оцінює, переживати, чи запросять тебе на роботу. А симптоми травматичних станів часто загострюються в стресових ситуаціях. Тому співбесіда може бути надзвичайно складною для людини, яка зіткнулась з війною.
Як це може проявлятися?
- Сльози
- Агресія
- Завмирання
- Бажання проговорити те, що болить, а не на тему інтерв'ю
Що робити інтерв'юеру? Ось кілька рекомендацій від Катерини Осадчук, психолога та CEO Indigo Tech Recruiters.
1. Пам'ятайте: все, що відбувається з людиною – це нормальна реакція на події, які травмують
Якщо людина матюкається, обурюється – їй важливо випустити агресію. Не треба її зупиняти. Але ви не повинні терпіти, якщо емоції спрямовані на вас. Якщо так, запропонуйте відкласти інтерв'ю.
Якщо людина плаче – у неї багато горя і треба дати йому вихід.
Якщо мовчить – так проходить реакція на стрес, потрібно асимілювати те, що відбувається, і зараз складно вступати в контакт.
2. Надайте емоційну підтримку
Але не робіть це без запиту. Не треба питати: «Що ти відчуваєш?», «Твої близькі вибралися із зони бойових дій?» Не провокуйте на емоції, якщо людина сама їх не виражає. Водночас не можна ігнорувати ситуацію та відразу приступати до інтерв'ю. Можна запитати: «Як ти?», «Де ти зараз?», «Сподіваюся, ти в безпеці?». Але ці питання можуть викликати емоційну реакцію.
Перше, що потрібно зробити – приєднання. Приєднайтесь до емоції хоча б на 50-60%. Розділіть її, а не намагайтеся перевести з мінусу в плюс. Наприклад, якщо кандидат каже, що йому страшно чи він злиться, не треба казати:
- Я чую, що тобі страшно
- Я розумію, що ти сердишся
- Так, страшно, але скоро все буде гаразд
- Не всі люди такі погані, спробуй зрозуміти їх і не злитися
Це показує, що ви окремо від людини, тобто не поділяєте її емоцій, а просто називаєте їх, а також знецінюєте її почуття.
Краще сказати:
- Це страшно
- Це правда злить
- Угу, це злить
- Так, страшно
Не намагайтеся відразу заговорити людину і заспокоїти, просто приєднайтесь до емоцій і побудьте поруч. І, будь ласка, не відгукуйтесь у відповідь усіма своїми почуттями, поринаючи у власну травму. Для цього дуже радимо регулярні консультації з терапевтом, щоб під час інтерв'ю не зриватися самим. Але якщо ви будете плакати у відповідь на сльози кандидата – це цілком нормально, ви жива людина і можете відчувати біль іншого і свій.
Спробуйте сформувати довіру та дати можливість вийти почуттям, щоб знизити їхню гостроту. Можна сказати:
- Якщо тобі хочеться плакати – ти можеш не стримувати себе
- Якщо хочеш мовчати – мовчи
- Я просто побуду поруч
- Якщо тобі захочеться розповісти про свої переживання – просто дай знати, я хочу підтримати тебе
Якщо людина почала говорити, використовуйте техніки активного слухання:
- періодично вимовляйте – «так», «згодний», «продовжуй, будь ласка»
- не перебивайте
- не відволікайтесь на свій телефон
- задіяйте невербалику – наприклад, кивайте головою
- не потрібно «лізти в душу», але можна уточнювати інформацію – наприклад, у форматі «Чи правильно я зрозумів, що…»
- не давайте порад та оцінок, якщо вас не просять
Згодом ви помітите, що інтенсивність емоцій знижується і людина стає спокійнішою. У цей момент не потрібні «заспокійливі фрази» – «ось бачиш, усе гаразд». Або випадково показати, що вам набридло слухати – «добре, що ти заспокоївся».
Якщо емоційне тло стало відносно рівним, не тягніть кандидата далі в позитив. Не кажіть:
- тепер ти вже в безпеці, можна не переживати
- дивись, яка хороша погода за вікном, треба радіти кожному дню життя
- життя продовжується, все буде добре
Людина все ще лишається переселенцем в іншій країні або місті, її друзі та близькі можуть лишатися в небезпеці, вона може боятися за своє майбутнє, чи збережеться її будинок та ті місця, що їй близькі. Можливо, людина знаходитиме для себе способи підтримки та помічати моменти радості, але не потрібно форсувати події – не ваше завдання перевернути її емоції з мінусу в плюс. Просто дайте можливість їм вийти, зменшити їхню гостроту для того, щоб продовжити інтерв'ю.
3. Проведіть інтерв'ю
Можливо, у вас залишиться не так багато часу, але нічого. Цілком імовірно, найцінніше з того часу, що ви заклали на інтерв'ю, – це емоційна підтримка кандидата. Ви можете перенести спілкування на інший час і, можливо, старт буде інший – ви сформували довіру та інтерв'ю з вами вже не буде здаватися таким стресовим, не спровокує гостру емоційну реакцію.
4. Висновки за результатами співбесіди
Ви можете зіткнутися зі складним рішенням – коли потрібно відмовити кандидату, якому потрібна робота. Якщо у людини пройшла гостра емоційна реакція і кандидат відповідає вимогам клієнта – можна сміливо рекомендувати. Якщо кандидат весь час інтерв'ю був у своїх переживаннях і на повторно призначеному інтерв'ю ситуація не змінилася, треба визнати – він не зможе зараз ефективно працювати і йому потрібно присвятити час відновленню. Швидше за все, ви можете тільки запропонувати поділитися інформацією про групи підтримки та безкоштовні консультації. Наприклад:
5. Зберігайте конфіденційність
У жодному разі не розповідайте історію спілкування з кандидатом, називаючи імена та даючи оцінку поведінці людини. Якщо ви хочете поділитися цим як кейсом, який допоможе іншим правильно поводитися в таких ситуаціях, це можливо. Водночас не можна розголошувати будь-які дані про конкретну людину.
6. Бережіть себе
Ви можете стикатися з великою кількістю історій, які будуть емоційно чіпляти вас і, можливо, тригерити ваші травми. У human2human роботі критично важливо піклуватися про себе. Забезпечте собі регулярні консультації з терапевтом, терапевтичні групи, пошук ресурсів та опор – у всіх вони різні: спорт, спілкування з близькими, прогулянки у спокійному місці, робота.
Ви можете використовувати той же перелік ресурсів із психологічною підтримкою, який вище рекомендований кандидатам.