Український ринок праці під час війни: зріз ситуації, що відбувається в IT-сегменті і як українцям шукати роботу за кордоном

Від падіння до поступового відновлення: стан ринку праці

Попри стрімке падіння перших днів, ситуація на ринку праці поступово покращується — про це повідомляє співзасновник Work.ua Артур Міхно на своїй сторінці у Facebook:

1. станом на 15 березня на територіях, де не ведуться активні бойові дії, вакансії відкривають близько 10–15 % компаній — це майже вдвічі більше, ніж на початку війни;
2. кількість нових вакансій постійно збільшується — ринок відновився до 15 % від свого довоєнного стану;
3. відвідуваність сайту також зростає — вона вже досягла 60 % від довоєнних показників;
4. середня кількість відгуків на одну вакансію у п’ять разів вища, ніж до війни, тож роботодавці можуть швидко закривати позиції.

Аналітикою ділиться й інший ресурс — rabota.ua. Керівник аналітичного напряму сайту Іван Ромашов зазначає, що за перший тиждень війни кількість вакансій скоротилася на 45 %, кількість нових резюме — на 51 %, кількість відправлених резюме — на 39 %. При цьому найбільші зміни відбулися у центрах бізнес-активності України — Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі, Запоріжжі, Львові. Проте вже з другого тижня бойових дій ринок праці почав поступово відновлюватися.

Робочі місця та стан малого і середнього бізнесу

11–14 березня Європейська Бізнес Асоціація (EBA) провела опитування серед фізичних осіб-підприємців, що є учасниками проекту з підтримки малого та середнього бізнесу Unlimit Ukraine. Всього відповіді надали 156 респондентів.

Ось які результати:

1. 24 % опитаних інформують про повну відсутність резервних фінансових коштів;
2. 32 % вважають, що період фінансової стійкості їхнього бізнесу складає кілька місяців;
3. 22 % розраховують на один місяць;
4. 9 % мають піврічний запас міцності;
5. 5% зможуть протриматися рік і більше.

При цьому 4 % респондентів планують закривати бізнес, а 42 % наразі не працюють. Незважаючи на складну ситуацію, власники компаній намагаються підтримувати своїх співробітників — нерідко з приватних коштів:

1. 27 % продовжують виплачувати заробітну плату у повному обсязі;
2. 8 % виплачують додаткові кошти або зарплату наперед;
3. 29 % вживають заходів для підтримки своїх працівників — надають матеріальну та психологічну підтримку, допомагають з евакуацією та пошуком житла.

Однак такі можливості є не у всіх підприємців, тому 21 % опитаних не мають змоги виплачувати заробітну плату, 19 % вимушені скоротити виплати, 17 % відправили персонал в неоплачувані відпустки, а 8 % вдались до звільнень.

​Як війна вплинула на IT-галузь України

Агресія Росії проти України вдарила й по IT-галузі, та попри це вона лишається економічним форпостом у країні — чи не єдиним сегментом, що наразі може повноцінно працювати на експорт. 

15 березня 2022 року європейська організація DigitalEurope та українська асоціація IT Ukraine провели спільний вебінар, на якому поговорили про стан IT-ринку та виклики, з якими зіткнулася галузь під час війни. Виконавчий директор асоціації Костянтин Васюк поділився ключовими цифрами:

• наразі кількість задіяних в українському IT-сегменті спеціалістів сягає 300 тисяч чоловік, із них чверть — це жінки;

• понад 2 % спеціалістів галузі — а це більше 6 тисяч осіб — долучилися до лав Збройних сил України: керівництво і колеги їх усіляко підтримують, за ними збережені їхні робочі місця;

• компанії організували релокейт для 80 % відсотків співробітників — як за кордон, так і в межах України у безпечні регіони;

• завдяки реорганізації внутрішніх процесів компаніям вдалося зберегти рівень своєї продуктивності на рівні 70–80 % від довоєнних показників.

Чи чекати скорочень в українській IT-сфері

Хоча загальна ситуація на українському ринку праці залишається тривожною, IT-компанії швидко адаптувалися до нових умов роботи та не поспішають звільняти працівників. Зокрема, «Економічна правда» опитала сімку найбільших українських IT-компаній і отримала такі відповіді:

1. кількість замовників та обсяг роботи не змінилися від початку війни;
2. деякі клієнти навпаки розширюють обсяги співпраці, роблять пожертви і пропонують допомогу;
3. опитані компанії не скорочували і не планують скорочувати персонал;
4. низка компаній планують розширювати мережу офісів розробки за межами України.

Також з 23 по 26 березня видання Dou.ua провело опитування серед 6812 українських ІТ-спеціалістів і дізналося, що з ними відбувається під час війни:

1. 84 % опитаних працюють фултайм, 7 % — парттайм;
2. 6 % респондентів втратили роботу через війну — переважно це сисадміни, дизайнери, спеціалісти із продажів, підтримки та маркетингу;
3. У 77 % спеціалістів рівень доходу не змінився з початком війни, у 8 % — дещо знизився, а у 6 % — суттєво знизився.

Як бачимо, скорочення все ж мають місце, проте працівники IT-сегменту є досить захищеними та вимушені вдаватися до пошуків нової роботи рідше, аніж працівники інших сфер.

Робота в IT за кордоном: що треба знати українцям

Хоча IT-галузь наразі є однією з найстабільніших на українському ринку праці, частина айтівців із різних причин шукають роботу за кордоном — віддалено та в офісах у інших країнах. Також у IT можуть мігрувати спеціалісти нетехнічних напрямів — наприклад, рекрутери, дизайнери, маркетологи і копірайтери, які працювали в інших сферах і наразі залишилися без роботи.

Що треба знати, якщо ви потрапляєте у якусь із цих категорій? Підготували короткі відповіді.

Переїзд за кордон і віддалена робота. На період дії воєнного стану в Україні заборонено виїзд за межі країни чоловіків від 18 до 60 років за винятком окремих категорій, зазначених на сайті Державної прикордонної служби України. Незважаючи на заборону виїзду, чоловіки можуть шукати віддалену роботу за кордоном. Жінки — що вже працювали у сфері й ті, що тільки планують туди переходити, — мають змогу обирати різні варіанти працевлаштування, зокрема й таке, що передбачає переїзд і працевлаштування за кордоном.

Тимчасовий захист і можливість легально працювати за кордоном. Наразі є три варіанти легального перебування українців на території країн Євросоюзу: у статусі туриста, через отримання тимчасового захисту, через отримання статусу біженця. Для тих, хто шукає легальну роботу, оптимальною є опція тимчасового захисту — вона може дещо відрізнятися у різних країнах, але обов'язково надає право на працевлаштування. 

Зверніть увагу, що тимчасовий захист не застосовується в інших країнах Шенгенської зони, які не є членами Євросоюзу: в Швейцарії, Норвегії, Ліхтенштейні, Ісландії. Проте там розроблені спеціальні механізми — наприклад, у Швейцарії діє «статус захисту S». Для отримання тимчасового захисту українцям потрібно звернутися до органів місцевої влади обраної країни. Процес отримання статусу проходитиме за спрощеною процедурою та у стислі терміни.

Ресурси для пошуку роботи в IT за кордоном

Якщо ви вирішили шукати роботу в IT-сегменті за кордоном, зверніть увагу на такі ресурси:

• Майданчики, створені спеціально для працевлаштування українців: UAtalents, jobs4ukraine, RemoteUkraine, hireforukraine, jobaidukraine, jobs4ukr, Jobs for Ukrainians від Happy Monday, «Робота для українців за кордоном» від Jooble. 

• Робота за кордоном від DOU. 

Telegram-канали: «Базу збирає вакансії», Remote job.

• Міжнародні майданчики з пошуку роботи — зокрема, для тих, хто розглядає як варіанти проектну зайнятість та фриланс: Upwork, Fiverr, Toptal, Freelancer, Glassdoor, Indeed, SitePoint Remote, Authentic Jobs.

А також на корисні тематичні матеріали від Happy Monday та Indigo Tech Recruiters:

• «Як скласти резюме англійською мовою? 12 важливих правил»

• «Як підготуватись до співбесіди англійською та стати кандидатом № 1 для компанії?»

• «No problem: як пройти співбесіду англійською»

• «Як шукати роботу під час війни: поради кар’єрної консультантки»